У Дрогобичі перепоховали 78 віднайдених жертв НКВД. ФОТО

У Дрогобичі 14 липня оголосили Днем жалоби. Цього дня виповнюється 30 років з дня поховання останків 486 замордованих жертв НКВД у Дрогобичі. Саме у цей день урочисто поховали рештки ще 78 жертв НКВД, віднайдених у місті у 2019 році.

Про це повідомляє Збруч.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

"У понеділок, 12 липня, міський голова Тарас Кучма видав розпорядження №542-р "Про оголошення 14 липня 2021 року Днем жалоби у Дрогобицькій територіальній громаді", – повідомила пресслужба Дрогобицької міськради.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

"Про наслідки більшовицького терору 40-50 рр. в Україні та про сьогоднішню агресію їхніх нащадків на східних теренах України повинен знати увесь світ. Ми повинні залучити молодь, громадськість, нагадати суспільству про цю трагедію, демонструючи фільм "Дрогобицька Голгофа", коментарі очевидців цих подій", – зазначив з цього приводу міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

Масове поховання, у якому виявили рештки 78 жертв НКВД, віднайшли у 2019 році на території саду, поблизу Меморіального комплексу "Тюрма на Стрийській". Пошуковими роботами займалося КП ЛОР "Доля".

За інформацією керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, у саду виявили ями, в яких було захоронено по двоє-троє, п'ятеро і більше людей. Усі вони були особами віком 20-50 і більше років. Дослідники вважають, що захоронення проводили у нічну пору в кілька етапів, бо про це свідчить хаотичність захоронень.

У межах меморіального заходу сьогодні у Дрогобичі на території монастиря Святих апостолів Петра і Павла розмістили домовини та відправили чин панахиди. Далі процесія з домовинами, до якої долучилися десятки містян, військові, представники патріотичних організацій, прибула до площі Ринок. Тут провели чин похорону та віче.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

У зв'язку з жалобою у Дрогобичі приспустили на адміністративних будівлях міста державний прапор з чорною стрічкою. Також призупинили роботу лініх терас на площі Ринок та уздовж марштуру руху траурної процесії і подбали, щоб у місті не лунала розважальна музика.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.