Літня архівна онлайн-школа: студентів та молодих дослідників вчили працювати з архівами

Протягом тижня учасники Літньої архівної онлайн-школи руйнували стереотипи про архіви, дізнавалися таємниці режимних архівів, розплутували історії про агентів спецслужб, працювали зі справами на репресованих митців українського авангарду і вчилися робити власні розслідування.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 
ФОТО: ЦДВР

Школа тривала з 5-9 липня 2021 року в онлайн-форматі. У школі взяли участь 40 учасників, серед яких студенти-історики, культурологи, філологи та журналісти. 

 
ФОТО: ЦДВР

Організаторами заходу стали Центр досліджень визвольного руху спільно з Історичним факультетом КНУ імені Тараса Шевченка та Галузевим державним архівом Служби безпеки України. 

Архівна онлайн-школа відбулася за підтримки Український культурний фонд у рамках проекту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб".

 
ФОТО: ЦДВР

"Наша школа складалася з теоретичних і практичних занять від провідних архівістів, дослідників та медійників, які вчили учасників відрізняти правду від фейків, робити з архівних історій якісний медійний контент та наукові дослідження.

Сподіваємося, що випускники нашої школи вже зовсім скоро продемонструють отримані навички у своїх дослідженнях на основі архівних історій", — розповідає директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

 
фото: цдвр

Для київських учасників заключним етапом навчання стало відвідання Галузевого державного архіву Служби безпеки України, колишнього архіву КҐБ, де випускники школи змогли погортати архівні справи, з якими познайомилися віртуально під час навчання у школі.

Учасники вкотре мали можливість переконатися, що архіви — не закриті та таємничі, а доступні кожному, хто хоче зробити минуле доступним і цікавим. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.