У Краматорську відкриють скульптурну композицію, присвячену Стусу. ФОТО

У Краматорську 14 липня на перехресті вулиць Стуса і Дружби відкриється скульптурна композиція, присвячена поету, дисиденту, правозахиснику Василю Стусу.

Про це Укрінформу повідомила громадська діячка та волонтерка Анжеліка Рудницька.

 

"Краматорськ від початку російської агресії поступово перетворюється на український культурний центр і об'єднує всіх, для кого патріотизм – це не порожнє слово, а позиція", - сказала вона.

 

Ідея повернути на Донеччину Стуса з'явилася два роки тому, ескіз пам'ятника поетові зробив заслужений художник України В'ячеслав Гутиря.

"Для мене Василь Стус – символ українського Донбасу", - сказав художник.

Меценат Ірина Сергієнко зауважила: "Ми щасливі втілювати у життя глибокі і важливі ідеї нашого земляка і чудового митця В'ячеслава Гутирі. Ми постійно змінюємо обличчя нашого міста, наповнюємо його українськими сенсами".

Окрім пам'ятника у Краматорську з'явиться і дошка з портретом поета на школі номер 8, яка носить ім'я Василя Стуса.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.