Садибу Терещенка ХІХ століття у центрі Києва перебудують на офісний центр

Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив перетворення історичної пам'ятки на офісний центр

Про це повідомляє видання "Хмарочос" з посиланням на ексдепутатку Київради, громадську діячку та правозахисницю Олену Терещенко. Її чоловік – Мішель Терещенко – нащадок власника старовинної садиби.

"Чиновники, у яких піднялася рука погодити всупереч вимогам чинного законодавства про охорону культурної спадщини ганебний проект знищення Садиби Терещенків гірші за більшовиків.

Останні у нашої родини лише відібрали все майно та примусили рятувати життя у вигнанні. А ці – хочуть знищити історичну пам'ять про родину та про всі її добрі справи, зруйнував єдиний будинок, який повністю вцілів й вберіг всі свої елементи після численних війн та революцій!", – написала Олена.

 
автор фото - Валерій Гурін

Проєкт передбачає надбудову та перебудову чинних будинків садиби під офісний центр, в результаті якої будівля втратить свою автентичність.

За її словами, нині є два варіанти: або прокуратура повертає садибу Терещенків до комунальної власності, або її недобросовісний власник ПАТ "Центрелеватормлинбуд" (який фактично вкрав пам'ятку у територіальної громади і 14 років намагався її знищити) позбавляє киян перлини архітектури у самому центрі міста.

Підготовче судове засідання у справі повернення Садиби Терещенків до комунальної власності відбудеться 26 липня 2021 року на 14.00.

Особняк в стилі неоготика, за адресою бульвар Тараса Шевченка, 34/11, побудували в 1874 – 1875 роках за проєктом київського архітектора Андрія-Фердінанда Краусса.

У 1917-1919 рр. родина Терещенків віддала під приміщення для органів влади УНР та Української Держави. Саме тут була створена Директорія УНР.

Пам'ятка архітектури взята на облік рішенням Київради в 1986 році. У 1998 році взято на облік також флігель як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 квадратних метрів, передали приватному товариству – ПАТ "Центрелеватормлинбуд" – за інвестиційним договором, з умовою провести реставрацію пам'ятки. Проте майже 15 років будівля знаходиться у занедбаному стані, що може призвести до її фактичного знищення.

У червні цього року прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.