Садибу Терещенка ХІХ століття у центрі Києва перебудують на офісний центр

Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив перетворення історичної пам'ятки на офісний центр

Про це повідомляє видання "Хмарочос" з посиланням на ексдепутатку Київради, громадську діячку та правозахисницю Олену Терещенко. Її чоловік – Мішель Терещенко – нащадок власника старовинної садиби.

"Чиновники, у яких піднялася рука погодити всупереч вимогам чинного законодавства про охорону культурної спадщини ганебний проект знищення Садиби Терещенків гірші за більшовиків.

Останні у нашої родини лише відібрали все майно та примусили рятувати життя у вигнанні. А ці – хочуть знищити історичну пам'ять про родину та про всі її добрі справи, зруйнував єдиний будинок, який повністю вцілів й вберіг всі свої елементи після численних війн та революцій!", – написала Олена.

 
автор фото - Валерій Гурін

Проєкт передбачає надбудову та перебудову чинних будинків садиби під офісний центр, в результаті якої будівля втратить свою автентичність.

За її словами, нині є два варіанти: або прокуратура повертає садибу Терещенків до комунальної власності, або її недобросовісний власник ПАТ "Центрелеватормлинбуд" (який фактично вкрав пам'ятку у територіальної громади і 14 років намагався її знищити) позбавляє киян перлини архітектури у самому центрі міста.

Підготовче судове засідання у справі повернення Садиби Терещенків до комунальної власності відбудеться 26 липня 2021 року на 14.00.

Особняк в стилі неоготика, за адресою бульвар Тараса Шевченка, 34/11, побудували в 1874 – 1875 роках за проєктом київського архітектора Андрія-Фердінанда Краусса.

У 1917-1919 рр. родина Терещенків віддала під приміщення для органів влади УНР та Української Держави. Саме тут була створена Директорія УНР.

Пам'ятка архітектури взята на облік рішенням Київради в 1986 році. У 1998 році взято на облік також флігель як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 квадратних метрів, передали приватному товариству – ПАТ "Центрелеватормлинбуд" – за інвестиційним договором, з умовою провести реставрацію пам'ятки. Проте майже 15 років будівля знаходиться у занедбаному стані, що може призвести до її фактичного знищення.

У червні цього року прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.