АНОНС: виставка "Південні морські ворота Східної Європи: (не)забутий спадок портових міст на Півдні України ХІІІ–ХV ст."

У Національному заповіднику «Софія Київська» 9 липня відбудеться відкриття міжнародного виставкового проєкту «Південні морські ворота Східної Європи: (не)забутий спадок портових міст на Півдні України ХІІІ–ХV ст.»

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП у Телеграмі.

 

"В центрі уваги – Кримські генуезькі фортеці Кафа, Чембало і Солдая, молдовська фортеця Монкастро, Ілліче, татарські міста Великі Кучугури і Кінські Води. Виставка розкриває феномен Чорноморської торгівлі ХІІІ-ХV ст. між найвіддаленішими куточками Середземномор'я та країнами Східної Європи, Середньої Азії. Ключовими станціями цієї торгівлі були саме порти Північного Причорномор'я", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що більшість експонатів протягом останніх 80 років не була представлена в музейних експозиціях, тому майже не відома не лише широкому загалові, але й науковцям. Залучення оригінальних пам'яток епіграфіки, закладних будівельних плит із морського музею в м. Пельї в Італії – знакова подія в культурній дипломатії України та Італії.

Проєкт реалізовано за участю провідних українських та італійських музеїв.

Відкриття проєкту відбудеться о 14.00 у виставковій залі "Хлібня".

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.