На Харківщині створять Музей монументального мистецтва минулого

У Національному меморіальному комплексі "Висота маршала І.С. Конєва" створять парк монументального мистецтва, а основними експонатами стануть декомунізовані пам'ятники та скульптури

Деталі про створення музею розповіли у "Суспільне" із посиланням на заступника генерального директора з наукової роботи комплексу Віталія Яковлєва.

 

Наразі у меморіальному комплексі просто консолідують різні декомунізовані пам'ятники, які залишилися у регіоні, їх передають із різних громад області. Коли експонатів назбирається достатньо, аби відкрити експозицію, їх встановлюватимуть на території комплексу просто неба.

За словами Віталія Яковлєва, жодної політики у створенні такого музею немає, наразі ще навіть немає остаточної концепції того, у якому форматі функціонуватиме музей. Втім, основний посил є.

"Це просто пам'ятники минулого - і все", - пояснює заступник директора комплексу. Він розповідає, що завданням музею є саме консолідація суспільства, адже у всіх людей є різні думки та ставлення до таких пам'ятників.

У меморіальному комплексі сподіваються, що новий музей зможе стати майданчиком, який просто демонструватиме монументальну скульптуру минулого як таку. Про кошторис створення експозиції у меморіальному комплексі ще не йдеться - спочатку треба зібрати колекцію.

У музею вже є перший експонат, його надіслали із Нововодолазької громади - це величезний пам'ятник Леніну. Слідом за ним має прибути інший Ленін - вже бронзовий, його декомунізували в Ізюмі.

У меморіальному комплексі розповідають, що вони вже звернулися до усіх громад регіону, аби те з них, хто має декомунізовані пам'ятки скульптури, зверталися до музею та передавали їх для включення в експозицію.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.