На Харківщині створять Музей монументального мистецтва минулого

У Національному меморіальному комплексі "Висота маршала І.С. Конєва" створять парк монументального мистецтва, а основними експонатами стануть декомунізовані пам'ятники та скульптури

Деталі про створення музею розповіли у "Суспільне" із посиланням на заступника генерального директора з наукової роботи комплексу Віталія Яковлєва.

 

Наразі у меморіальному комплексі просто консолідують різні декомунізовані пам'ятники, які залишилися у регіоні, їх передають із різних громад області. Коли експонатів назбирається достатньо, аби відкрити експозицію, їх встановлюватимуть на території комплексу просто неба.

За словами Віталія Яковлєва, жодної політики у створенні такого музею немає, наразі ще навіть немає остаточної концепції того, у якому форматі функціонуватиме музей. Втім, основний посил є.

"Це просто пам'ятники минулого - і все", - пояснює заступник директора комплексу. Він розповідає, що завданням музею є саме консолідація суспільства, адже у всіх людей є різні думки та ставлення до таких пам'ятників.

У меморіальному комплексі сподіваються, що новий музей зможе стати майданчиком, який просто демонструватиме монументальну скульптуру минулого як таку. Про кошторис створення експозиції у меморіальному комплексі ще не йдеться - спочатку треба зібрати колекцію.

У музею вже є перший експонат, його надіслали із Нововодолазької громади - це величезний пам'ятник Леніну. Слідом за ним має прибути інший Ленін - вже бронзовий, його декомунізували в Ізюмі.

У меморіальному комплексі розповідають, що вони вже звернулися до усіх громад регіону, аби те з них, хто має декомунізовані пам'ятки скульптури, зверталися до музею та передавали їх для включення в експозицію.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.