На Сумщині знайшли давньоруське поселення XI – XIІ сторіччя

Поблизу селища міського типу Вороніж Шосткинського району Сумщини археологи знайшли давньоруське поселення, що може змінити історичну дату заснування селища

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник Воронізької археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент ніжинського та сумського університетів Іван Кедун.

 

"Провели розвідку і наткнулися на давньоруське поселення XI-XIІ сторіч. Відкриття є. Воно полягає в тому, що давньоруських об'єктів до нас тут не фіксували жодного разу. Та й взагалі цей регіон практично не досліджений", - сказав науковець.

За його словами, говорити про розміри, тип поселення (селище чи городище), наявність укріплень, період існування можна буде тільки після багаторічних і повномасштабних розкопок. А поки що була розвідка, яка засвідчила, що люди тут жили й у добу Давньої Русі. Коли це буде остаточно доведено, історичний вік селища Вороніж може зрости з понад 800 років до 1000.

На місці розкопу сумські й ніжинські археологи знайшли понад 500 елементів кераміки, яку тепер досліджуватимуть. Щойно відкритому поселенню вчені дадуть назву, складуть на нього паспорт і лише тоді зареєструють як пам'ятку археології. Внаслідок опрацювання отриманого експедицією матеріалу, зауважив Кедун, може відбутись деяке зміщення у часі, але те, що тут Давня Русь - це точно.

Воронізька експедиція, яка вже згортає свою роботу, тривала тиждень і була організована Сумським державним педагогічним університетом ім. А. Макаренка. Профінансував її народний депутат України, уродженець цих країв Ігор Молоток. На своїй сторінці у Фейсбуці він зазначив, що з початку ХХ століття на Шосткинщині не проводилося жодних археологічних досліджень, тож "білих плям" в історії району ще багато.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.