АНОНС: публічна дискусія «Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам‘яті»

Під час дискусії учасники обговорюватимуть ставлення українців до вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни, кейс Бабиного Яру, європейські практики компенсації шкоди після війни, маніпуляції з історичної пам’яттю

09 липня 2021 р. з 13.30 до 15.00 у приміщенні Укрінформу за адресою: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, Зал № 2 (поверх 2) відбудеться публічна дискусія "Пам'ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам'яті".

 

Дискусія транслюватиметься онлайн на  youtube-каналі Укрінформу.

Організатори: Фонд "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва, Український інститут національної пам'яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інтернет-видання "Історична правда"

Учасники:

  • Антон ДРОБОВИЧ – директор Українського інституту національної пам'яті
  • Олександр ЛИСЕНКО - зав. відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, член Німецько-української комісії істориків, заст. голови робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру
  • Оля ГНАТЮК – професорка Варшавського університету та Національного університету "Києво-Могилянська академія", членкиня Ініціативної групи "1 грудня"
  • Владислав ГРИНЕВИЧ - доктор політ. наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, директор Інституту дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр"
  • В'ячеслав ЛІХАЧОВ - історик, керівник Групи моніторингу прав національних меншин
  •  Тетяна ПАСТУШЕНКО - старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, секретарка робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ

Модератор: Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", доктор іст. наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Питання до обговорення:

  • Ставлення українців до вшанування пам'яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни.
  • Кейс Бабиного Яру: межі дозволеного і прийнятного для громадської думки.
  • Як відбувається компенсація шкоди після війни. Європейський досвід для України.
  • Які загрози для стабільності та європейської інтеграції України несуть маніпуляції з історичної пам'яттю.

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 1 – 7 червня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Реєстрація для участі у заході можлива за посиланням.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.