Знайдені оригінали міжнародних угод Литви 1920-1930-х рр. передано до архіву

Ці документи у 1939 році вивезено з Литви і відтоді вважались втраченими. Нещодавно їх виявили на смітнику біля будинку, де проживала вдова литовського консула у Канаді Ванда Гіліс

Про це повідомляє lrt.lt.

У Архів Литви передано оригінали важливих для історії країни міжнародних договорів. Зокрема, це договір про мир між Литвою і Радянською Росією, договори Литви з Латвією за період з 1922 по 1925 роки, підписаний в 1934 році в Женеві пакт про співпрацю, порозуміння та взаємну допомогу між Литвою, Естонією і Латвією (договір про створення Балтійської Антанти) і багато інших.

 

"Вся Литва повинна радіти - це важливі, осьові зовнішньополітичні документи", - сказав журналістам під час передачі документів в МЗС глава Центрального державного архіву Литви Далюс Жіжіс.

Директор архіву також сказав, що восени планується виставити документи для ознайомлення громадськості.

Документи, які з 1939 року вдалося зберегти литовському дипломату, генеральному консулу в Канаді Вітаутас Йонасу Гіліс, в четвер передав передав архіву міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс.

За словами глави литовської дипломатії, це безпрецедентне зібрання документів.

"Це те, що у нас на сьогоднішній день є кращого в міжнародних договорах. Те, що формувало правову основу зовнішньої політики Литви або вищі досягнення зовнішньої політики до нашої окупації", - сказав Габріелюс Ландсбергіс.

Посол Литви в Канаді Дарюс Скусявічюс розповів, що важливі для Литви документи в Канаді могли бути викинуті після смерті В. Й. Гіліс і його дружини, які їх зберігали.

"Після смерті генерального консула в Торонто документи берегла його вдова, пані Ванда. Після її смерті, через відсутність родичів, коли будинок просто чистили, документи виставили на вулицю, щоб їх забрав сміттєвоз", - сказав дипломат.

Однак, за словами Дарюса Скусявічюса, документи врятував сусід дипломата, канадієць Чарлі Хопкінс. Він згодом сам знайшов представників Литви та безоплатно передав їм свою знахідку.

Передані документи були вивезені з Литви в 1939 році, довгий час про них нічого не було відомо.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.