Дробович: заборона в Росії критикувати «офіційну версію» історії веде до тоталітаризму

Намагання Росії переписати історію і заборонити раціональну критику суперечливих питань історії всередині країни є шляхом до тоталітаризму

На цьому в інтерв'ю Укрінформу наголосив голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович, коментуючи прийняття Держдумою Росії закону про фактичне переслідування осіб за прирівнювання Третього Рейху до СРСР.

 

"Спроби Росії переписати історію є жалюгідними, і чим далі, тим більше людей це розумітимуть. Заборона на думку та раціональну критику – це шлях до тоталітаризму. Фахівці у колишніх країнах соцтабору, а також в ЄС розуміють – що це означає і до чого веде. На мою думку, це не матиме добрих наслідків для росіян. Цей сумнівний нормативний акт, крім того, що зашкодить академічній свободі, наразі викликає лише подив щодо рівня якості й осмисленості законотворення в Російській Федерації", - підкреслив Дробович.

За його словами, Україна послідовно підтримує Польщу в боротьбі за історичну справедливість і правду. Відтак напад на Польщу спочатку Третього Рейху 1 вересня, а потім СРСР 17 вересня український історик назвав "співучастю у розв'язанні Другої світової війни".

Дробович підкреслив, що встановлення Білоруссю у день нападу СРСР на Польщу 17 вересня нового національного свята – Дня національної єдності – є негідним вчинком.

"Встановлюючи таке свято, Білорусь демонструє, що на рівні державної ідеології продовжує рухатися в руслі радянської та сучасної російської історичної парадигми", - констатував Дробович.

Голова УІНП підкреслив, що російська влада своїми наративами переважно отруює власне населення.

"Однак як тільки це виходить за межі Росії й потрапляє в наш інформаційний простір, то ми – спільно з іншими партнерськими інституціями, які займаються збереженням і відновленням історичної пам'яті в Польщі, Литві, Чехії тощо – координуємося і захищаємося в рамках Платформи європейської пам'яті та сумління", - резюмував голова УІНП.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.