Спілка археологів звинуватила Мінкульт у зриві майже 200 досліджень

У Спілці археологів заявили, що в Міністерстві культури та інформаційної політики гальмують із видачами дозволів на проведення розкопок.

Про це повідомляє Gazeta.ua

 

"На жаль, і цього року маємо проблему, коли Міністерство культури та інформаційної політики України не видає своєчасно дозволи на проведення археологічних досліджень.

Польовий сезон вже у розпалі, а майже 200 заявок з незрозумілих причин лежать у Міністерстві без відповіді, хоч встановлений 30-денний термін вже минув. Багато з них чекають вже по два-чотири місяці", – йдеться в повідомленні.

У спілці наголосили, що зривається виконання дослідницьких програм за участі міжнародних партнерів, студентських практик, науково-рятівних досліджень у зонах новобудов.

"Члени Спілки вкрай обурені цією ситуацією. Вони регулярно звертаються до керівних органів з проханням захистити їх право на заняття професійною діяльністю. Ми вже зробили перший крок – офіційний запит на інформацію направлено, і він потребує відповіді", – повідомили археологи.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.