Німецькі вчені назвали найстаршу жертву чуми

У Латвії у скелеті, якому 5 тисяч років, учені знайшли найдавніший штам чуми. Виявилось, що чоловік був інфікований найбільш раннім з відомих штамів хвороби.

Про це повідомляє BBC.

 
фото: DOMINIK GOLDNER, BGAEU, BERLIN

"Наразі це найстаріша ідентифікована жертва чуми, яка у нас є", — сказав доктор Бен Краузе-Кіор із Кільського університету (Німеччина).

Чума охопила Європу в 1300-х роках, знищивши майже половину населення. Пізніші хвилі продовжували наносити регулярні удари протягом кількох століть, несучи мільйони смертей.

Цей чоловік був похований разом з трьома іншими в неолітичному похованні на березі річки Салаца, що впадає у Балтійське море. Скелет знайшли в Латвії ще у XIX столітті, але генетичний аналіз провели лише зараз.

Дослідники секвенували ДНК кісток і зубів всіх чотирьох чоловік і перевірили їх на наявність бактерій і вірусів. Вони були здивовані, виявивши, що один мисливець-збирач — чоловік років двадцяти — був заражений древнім штамом чуми, викликаним бактерією Yersinia pestis.

"Найімовірніше, його вкусив гризун, він заразився первинної інфекцією Yersinia pestis і помер за кілька днів, можливо, за тиждень від септичного шоку", — сказав доктор Краузе-Кіор.

Дослідники припускають, що древній штам зʼявився близько 7 тисяч років тому, коли в Центральній Європі тільки зароджувалося сільське господарство. Бактерія могла спорадично переходити від тварин до людей.

Згодом вірус адаптувався до зараження людей і в підсумку перетворився на форму, відому як бубонна чума, що поширюється блохами. Хвороба бушувала в середньовічній Європі та вбила мільйони людей.

Люди зазвичай хворіють на чуму після укусу гризунів-бліх, що переносять чумну бактерію, або після контакту з твариною, зараженою чумою. Хвороба існує і сьогодні, але при ранньому виявленні лікується антибіотиками.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.