Штучний інтелект відновив втрачені частини картини Рембрандта

Штучний інтелект зміг відновити давно втрачені частини картини знаменитого нідерландського художника XVII століття Рембрандта «Нічна варта».

Про це повідомляє BBC.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

Справа в тім, що ще 300 років тому цю картину обрізали з усіх боків, щоби помістити у новій залі мерії Амстердама.

Тож аби поціновувачі мистецтва знову змогли побачити повну картину, штучний інтелект обробив всю наявну про неї інформацію. Йому надали відсканований оригінал високої роздільної здатності, а також намальовану Геррітом Лунденсом копію "Нічної варти", яка виставляється в Лондонській художній галереї.

І програмі поступово вдалося відновити кольори та деталі, які, імовірно, були використані в оригінальній роботі.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

"Тепер ми раптом зрозуміли, як Рембрандт – майже як танцювальний керівник чи виконавець – намагається перехопити наш погляд і рухати ним крізь композицію, до її центральної частини, де зображені капітан з лейтенантом", – зазначив керівник відділу живопису та скульптури Державного музею Амстердама Пітер Рулофс.

У підсумку відновлені частини картини надрукували та встановили обабіч оригінальної роботи. Впродовж трьох місяців доповнене полотно можна буде побачити в Державному музеї в Амстердамі. Також вони доступні для перегляду онлайн.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.