На Хмельниччині археологи знайшли оборонну стіну ХІІІ століття

На Кармалюковій горі, що у селі Привороття Друге на Хмельниччині, археологи виявили досі невідому оборонну стіну, яка датується 30-40-ми роками ХІІІ століття.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ігор Старенький.

 

За його словами, археологічні дослідження городища на Кармалюковій горі раніше проводили у 2019 році, а цього року їх продовжили.

"Ми перерізали всі три лінії оборони, і там є унікальні відкриття, оскільки в основі головного валу, основної лінії укріплення йде кам'яна стіна. Для періоду Русі це надзвичайно рідкісна річ.

Це була оборонна стіна, яка стояла в основі головного валу, до якої примикали кліті, і поверх неї вже був насипаний вал. Вона датується 30-40 роками ХІІІ ст.", - зазначив Старенький.

Археолог додав, що за припущенням, нижньою лінією оборони городища була башта, а верхньою – замкнута лінія феодала з кам'яною основою.

 

Окрім того, під час розкопок знайшли розвали посуду, наконечники стріл, фрагменти кольчуги, кресало.

Як зауважив Старенький, городище на Кармалюковій горі багатошарове. Перші укріплення там датуються трипільською культурою, потім їх використовували скіфи, а згодом – у давньоруський період.

"На превеликий жаль, городище сьогодні є полігоном для досліджень чорних археологів. Воно надзвичайно сильно вибите", - додав археолог.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.