АНОНС: Онлайн-презентація «Архіви Арользена. Можливості пошуку»

УІНП запрошує взяти участь у презентації Архівів Арользена – Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань з найбільшим у світі архівом стосовно жертв націонал-соціалістичного режиму та осіб, які пережили нацистські переслідування.

Про це йдеться на сторінці події у Фейсбук.

 

Назва Архівів Арользена походить від німецького міста Бад-Арользен, розташованого в землі Гессен, куди у перші повоєнні роки Міжнародною службою розшуку (International Tracing Service) спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, який координував її роботу, звозили документи нацистських державних організацій, місць ув'язнення та примусової праці, особисті документи постраждалих та переміщених осіб.

З'ясування доль і пошук тих, хто пропав безвісти в часи війни, було головним завданням Міжнародної служби розшуку упродовж багатьох десятиліть.

З 2013 року ЮНЕСКО внесла документи-оригінали і Центральну поіменну картотеку архіву МСР в реєстр всесвітнього документального спадку "Пам'ять світу".

Нині документальні свідчення на колишніх в'язнів гетто і концтаборів, примусових робітників і робітниць та мешканців "ді-пі"-таборів представлено на онлайн-платформі Архівів Арользена, загалом понад 30 млн документів. Кожен охочий тепер може особисто з'ясувати долю людей, які постраждали в часи націонал-соціалізму.


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Архіви Арользена, Інститут історії України НАН України.


Спікери – співробітниці Архівів Арользена:

Ганна Легун, наукова співробітниця, архівістка,

Марія Ільків, співробітниця відділу розшуку.


За участі:

Гіори Цвіллінга, заступника начальника архівного відділу,

Анни Маєр-Осінскі, менеджерки міжнародної співпраці.


Модеруватиме презентацію Тетяна Пастушенко, Інститут історії України НАНУ.


Час: 25 червня 2021, п'ятниця, з 17.00 до 18.30


Місце: онлайн-трансляція на офіційному каналі УІНП на ютубі.


Програма:

17.00 – 17.30: Марія Ільків "Історія створення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань". Презентація проєктів: E-Guide, #EveryNameCounts, #StolenMemory (український фокус).

17.30 – 18.00: Ганна Легун "Структура фондів Архівів Арользена, можливості пошуку, презентація онлайн-архіву та можливості пошуку".

18.00 – 18.30: запитання та відповіді.


Українські співробітниці Архівів Арользена Марія Ільків та Ганна Легун будуть розповідати про історію виникнення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань, а також про потенційні можливості онлайн-архіву. І, звичайно, дадуть відповіді на ваші запитання.

Онлайн-трансляція буде доступна для всіх охочих.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.