На Харківщині руйнуються дві садиби, пов’язані зі Сковородою

На Харківщині руйнуються дві садиби, де гостював і працював філософ, поет, педагог Григорій Сковорода – будинок у селищі Бабаї до кінця осені мають законсервувати, а маєток у селі Великий Бурлук узагалі не має власника.

Як розповів кореспонденту Укрінформу заступник директора департаменту культури і туризму Харківської ОДА Олександр Костін, на сесії обласної ради 10 червня виділили кошти на проєкт консервації будівлі в Бабаях.

 

"На цій сесії до програми соцекономрозвитку включено проєкт щодо розробки науково-проєктної документації з проведення першочергових робіт з консервації, виділено 194 тис. грн на це, і ці кошти у вигляді субвенції Височанській селищній раді (до якої наразі входять Бабаї - ред.)", - пояснив Костін.

Він нагадав, що ще у 2018 році було розроблено науково-проєктну документацію на проведення реставраційних робіт на цій пам'ятці, проєкт було включено в програму соціально-економічного розвитку області. Минулого року місцевій раді – на той час Бабаївській селищній – виділили 1 млн грн на початок реставрації. Гроші не освоїли, тому вони повернулися до бюджету.

"Станом на сьогодні ця документація потребує суттєвого коригування, оскільки вона розроблена ще 3 роки тому. Відповідно до проєкту на реставраційні роботи потрібно було близько 7 млн грн. На початок цього року прогнозоване фінансування закладалося в розмірі 3 млн. Після коригування документації можна буде сказати, скільки коштуватиме повна реставрація. За попередніми підрахунками фахівців, це 15-17 млн, тобто значно дорожче", - зазначив Костін.

Наразі, підкреслили в ОДА, потрібно зупинити руйнацію пам'ятки, законсервувати її. Ці протиаварійні роботи коштуватимуть близько 1,5 млн грн. Якщо документацію розроблять швидко, то вже на наступній сесії (наприкінці літа чи у вересні) ці кошти можуть бути виділені з обласного бюджету.

"Якщо виділяються кошти, то, за оцінками фахівців, роботи можна провести за 2 місяці, тобто до кінця осені. І паралельно треба займатися коригуванням проєкту реставрації", - додав Костін.

Щодо будинку у селі Великий Бурлук, то 23 червня в Харківській обласній прокуратурі повідомили, що ця пам'ятка взагалі не має балансоутримувача. Наразі Куп'янська окружна прокуратура подала до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву на Великобурлуцьку селищну раду через бездіяльність та вимагає від органу місцевого самоврядування набуття права власності.

 

"Встановлено, що будинок загальною площею понад 1500 кв. м взято під охорону у 1972 році, а у 2008 році – віднесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. При цьому власника даного об'єкта нерухомого майна не встановлено, будь-яка інформація з цього приводу в органах охорони культурної спадщини відсутня.

Незважаючи на це, органом місцевого самоврядування заходів щодо визнання права власності на згаданий об'єкт за територіальною громадою протягом тривалого часу не вжито, що призводить до того, що пам'ятка історії зазнає руйнації, оскільки будь-які ремонтні, реставраційні чи інші роботи, пов'язані із збереженням та схоронністю об'єкта культурної спадщини, не проводяться", - заявили в прокуратурі.

У відомстві наголосили, що в цьому будинку в 80-х рр. XVIII ст. жив Григорій Сковорода. Садиба належала представникам однієї з гілок слобідського старшинського роду Донців-Захаржевських-Задонських.


Напівзруйнований маєток у Бабаях, у частині котрого живуть кілька родин, – також одне зі сковородинівських місць на Слобожанщині. Філософ навідувався в це селище, оскільки в ньому священником був його колишній учень по Харківському колегіуму Яків Правицький, і тут навколо Сковороди утворився своєрідний гурток.

Будинок належав власнику Бабаїв Петру Щербініну, дослідники вважають, що в нього й зупинявся Сковорода. Саме в Бабаях він написав більшу частину "Байок Харківських", про що сповіщає меморіальна табличка, встановлена на будівлі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.