На Житомирщині пройде історичний фестиваль, присвячений битві під Берестечком

У мистецькому маєтку «Ставки» на Житомирщині 26-27 червня відбудеться історико-культорологічний фестиваль «Хмельниччина На Поліссі. Рік 1651», присвячений битві під Берестечком.

Про це у Фейсбуці повідомляє громадська організація "Департамент воєнно-культурної антропології".

 

"26-27 червня пройде V ювілейний історико-культурологічний захід "Хмельниччина на Поліссі. Рік 1651", який присвячується річниці битви під Берестечком та 370-й річниці кампанії 1651 року", - інформують організатори.

Захід розпочнеться 26 червня відкриттям військово-історичного табору на території парку мистецького маєтку "Ставки". У межах фестивалю презентують виставку раритетів козацької доби з колекції Музею родини Шереметьєвих, а також влаштують реконструкцію епізодів військової кампанії 1651 року на Поліссі та битви під Берестечком.

27 червня в маєтку зніматимуть проморолик з показом екіпірування, озброєння, побуту козацького війська та військ Речі Посполитої середини XVII ст. Окрім того, продовжиться реконструкція епізодів військової кампанії 1651 року на Поліссі.

Зазначається, що участь у заході візьмуть члени військово-історичних клубів України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.