На Дніпропетровщині перепоховали останки скіфського воїна

На місці вже встановили гранітний пам’ятник скіфському воїну

На Дніпропетровщині, біля селища Токівського, перепоховали останки скіфського воїна. Про це Радіо Свобода повідомив завідувач відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Олександр Старіков.

 

За його словами, останки знайшли під час археологічно експедиції п'ять років тому. Їх дослідили антропологи зі столичного Інституту археології НАН України.

"Відомо, що це був європеоїд, молодий хлопець 20-25 років. У нього був перелом стегна. Не було чотирьох передніх зубів. Поряд з ним був довгий ніж або меч. Він не вцілів, ґрунт такий, що залишилися тільки корозовані контури предмета", – розповів фахівець.

Як зазначив Олександр Старік, перепоховання останків за участі громади зробили на прохання місцевих активістів. На місці вони вже встановили гранітний пам'ятник скіфському воїну.

"Зазвичай ми це робимо без пафосу – завжди повертаємо останки туди, де ми їх знайшли. Але у цьому випадку це відбулося за участі громади. Громада наполягала, що вони хочуть знати, ким були їхні предки, як вони виглядали", – сказав історик.

Наразі на пам'ятці відновилися дослідницькі роботи. Як зазначив керівник археологічної експедиції, виникнення об'єкта належить до доби середньої бронзи, містить він і скіфський культурний шар.

"Пам'ятка – комплексна. Нас покликали її досліджувати, бо там були знайдені предмети Доби козацтва, однак ми виявили, що ця пам'ятка набагато давніша. Ми виявили кам'яні заклади доби бронзи, жертовник доби бронзи, кілька скарбів – ливарних форм, що говорить про розвинуте виробництво у той час. Але ми не можемо назвати це поселенням: там йдуть виходи граніту на поверхню, і навряд чи люди змогли б там довго жити", – розповів археолог.

Археологічна експедиція в Токівському триватиме до середини липня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.