На Дніпропетровщині перепоховали останки скіфського воїна

На місці вже встановили гранітний пам’ятник скіфському воїну

На Дніпропетровщині, біля селища Токівського, перепоховали останки скіфського воїна. Про це Радіо Свобода повідомив завідувач відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Олександр Старіков.

 

За його словами, останки знайшли під час археологічно експедиції п'ять років тому. Їх дослідили антропологи зі столичного Інституту археології НАН України.

"Відомо, що це був європеоїд, молодий хлопець 20-25 років. У нього був перелом стегна. Не було чотирьох передніх зубів. Поряд з ним був довгий ніж або меч. Він не вцілів, ґрунт такий, що залишилися тільки корозовані контури предмета", – розповів фахівець.

Як зазначив Олександр Старік, перепоховання останків за участі громади зробили на прохання місцевих активістів. На місці вони вже встановили гранітний пам'ятник скіфському воїну.

"Зазвичай ми це робимо без пафосу – завжди повертаємо останки туди, де ми їх знайшли. Але у цьому випадку це відбулося за участі громади. Громада наполягала, що вони хочуть знати, ким були їхні предки, як вони виглядали", – сказав історик.

Наразі на пам'ятці відновилися дослідницькі роботи. Як зазначив керівник археологічної експедиції, виникнення об'єкта належить до доби середньої бронзи, містить він і скіфський культурний шар.

"Пам'ятка – комплексна. Нас покликали її досліджувати, бо там були знайдені предмети Доби козацтва, однак ми виявили, що ця пам'ятка набагато давніша. Ми виявили кам'яні заклади доби бронзи, жертовник доби бронзи, кілька скарбів – ливарних форм, що говорить про розвинуте виробництво у той час. Але ми не можемо назвати це поселенням: там йдуть виходи граніту на поверхню, і навряд чи люди змогли б там довго жити", – розповів археолог.

Археологічна експедиція в Токівському триватиме до середини липня.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.