Росіяни знову назвали Сталіна найвидатнішою постаттю в історії

Про це свідчать результати опитування, здійсненого "Левада-центром" у травні 2021 року

В першу п'ятірку видатних особистостей окрім Сталіна (39%), який "утримує лідерство" з 2012 року, також увійшли Володимир Ленін (30%), Олександр Пушкін (23%), Петро I (19%) і Володимир Путін (15%) . При цьому частка тих, хто називав Путіна, скоротилася в два рази за чотири роки (34% у 2017 році), а Пушкіна - з 34% до 23%.

 

Цього року до першої десятки також увійшли: Юрій Гагарін (13% проти 20% в 2017 році), Георгій Жуков (12%), Леонід Брежнєв (10% проти 8% у 2017 році), Альберт Ейнштейн (9% проти 7% ), Дмитро Менделєєв (8% проти 10%).

З 2017 року зросла частка тих, хто вважає найвидатнішою людиною в історії Андрія Сахарова: з 2% до 7%. Крім того, значно зросла частка тих, кому важко з відповіддю: з 9% в 2017 році до 19% в 2021 році.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.