Росіяни знову назвали Сталіна найвидатнішою постаттю в історії

Про це свідчать результати опитування, здійсненого "Левада-центром" у травні 2021 року

В першу п'ятірку видатних особистостей окрім Сталіна (39%), який "утримує лідерство" з 2012 року, також увійшли Володимир Ленін (30%), Олександр Пушкін (23%), Петро I (19%) і Володимир Путін (15%) . При цьому частка тих, хто називав Путіна, скоротилася в два рази за чотири роки (34% у 2017 році), а Пушкіна - з 34% до 23%.

 

Цього року до першої десятки також увійшли: Юрій Гагарін (13% проти 20% в 2017 році), Георгій Жуков (12%), Леонід Брежнєв (10% проти 8% у 2017 році), Альберт Ейнштейн (9% проти 7% ), Дмитро Менделєєв (8% проти 10%).

З 2017 року зросла частка тих, хто вважає найвидатнішою людиною в історії Андрія Сахарова: з 2% до 7%. Крім того, значно зросла частка тих, кому важко з відповіддю: з 9% в 2017 році до 19% в 2021 році.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.