Вийшла друком книжка про спробу Сталіна захопити світ

У херсонському видавництві Олді+ опубліковано видання Олександра Гогуна "Помилка 1941"

Вихід книги приурочений до 80-річчя початку радянсько-німецької війни і присвячений підготовці Сталіним захоплення решти Європи, а також суміжним питанням.

 

У збірнику представлені тексти останніх двох десятиліть, що побачили світ у наукових виданнях та пресі: статті, рецензії (частина з яких викриває зовнішньополітичну пропаганду Кремля), інтерв'ю упорядника з експертами з Другої світової війни, Радянського Союзу й феномена тоталітаризму.

Ці бесіди з іменитими фахівцями розкривають як досягнення зарубіжної історіографії, так і помилки, що зустрічаються в західних наукових колах. У завершальному розділі – не опубліковані раніше документи з архівів Німеччини, Росії, України й Молдавії про події 1941 року та передуючі задуми й прагнення.

Наводяться повідомлення спецслужб Румунії та НКВС, матеріали розвідки й оперативного планування Червоної армії та флоту, донесення дипломатів Третього Рейху, спогади учасників війни, інші невідомі свідчення епохи, зокрема, вказівка Сталіна про створення Польської РСР уже в 1939 році.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.