У сміттєвому контейнері в Німеччині знайшли картини XVII століття

У центральній Німеччині у сміттєвому контейнері на зупинці автомобілів на автобані А7 знайшли дві картини XVII століття

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на поліцію Кельна.

 

Експерти вважають, що це оригінали робіт олією нідерландського художника, учня Рембрандта Самюеля ван Гоґстратена (1627-1678) "Портрет хлопчика" (дата невідома) та автопортрет італійця П'єтро Беллоті (1627-1700), написаний у 1665 році.

Обидві картини були в рамах.

Картини знайшов ще минулого місяця 64-річний чоловік, який зупинився на стоянці. Пізніше він передав їх поліції. Наразі поліція Кельна розшукує власника картин та з'ясовує, яким чином вони могли опинитися у смітнику.

 
 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.