Сейм Литви вимагає від Росії компенсації за радянську окупацію

У зв'язку з 80-ю річницею початку сталінських депортацій у Литві литовський парламент ухвалив резолюцію, в якій нагадав про необхідність вимагати від Росії відшкодування збитків від окупації.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення LRT.

 

Уточнюється, що за прийняття документа проголосували 103 члени Сейму, один був проти, троє утрималися. "80 років, які минули з моменту окупації і великих заслань, усе ж не стерли тих глибоких ран, що залишилися в суспільстві. Вони відчуваються і досі", - заявив міністр оборони, історик Арвідас Анушаускас, який представляв проєкт резолюції.

У документі йдеться, що необхідно вимагати відшкодування збитків від окупації з Російської Федерації як правонаступниці Радянського Союзу.

Сейм пропонує продовжити і заохочувати історичні розслідування злочинів тоталітарних режимів проти людяності і військових злочинів. На думку парламенту, вони забезпечуватимуть імунітет суспільства і держави до дезінформації, яку поширюють ворожі держави.

У резолюції також міститься заклик звільнити публічний простір у Литві від символів, що втілюють тоталітарні режими, зміцнювати громадянськість, патріотизм і волю до опору в дошкільному, формальному і неформальному навчанні.


Цими днями в Литві проходять заходи, присвячені 80-річчю сумних подій окупації двох тоталітарних режимів.

14 червня 1941 року о третій годині ранку радянські репресивні структури розпочали масове вивезення жителів Литви у віддалені північні території.

За даними Центру дослідження геноциду й опору жителів Литви, за ці декілька днів червня було завантажено у вагони для худоби та вивезено з Батьківщини близько 18 тис. жителів країни. 15 червня 1940 року СРСР окупував Литву. За роки окупації, до 1953 року, були заарештовані та вислані 280 тис. громадян Литви.

Подібні депортації цими ж днями проходили у Латвії, Естонії, Західній Україні, Західній Білорусі та Молдові.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.