У Стамбулі під Святою Софією та палацом Топкапи знайшли підземелля

Турецькі вчені дослідили підземелля Стамбула та виявили розгалужену систему комунікацій під культовими стамбульськими спорудами: Святою Софією, палацом Топкапи, церквою Святої Ірини.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на інформагентство DHA, що цитує науковицю Арзу Улаш, яка досліджувала підземні споруди протягом трьох років.

 

"На основі османських документів було оглянуто 285 підземних споруд на історичному півострові (стара частина місця, де розміщені найвідоміші пам'ятки міста: Свята Софія, Топкапи та інші – ред.)", - розповіла Улаш.

Вона спочатку працювала в бібліотеках та архівах, аби віднайти документальні свідчення про підземні споруди, після чого науковці спускалися під землю для дослідження підземних споруд.

За словами Улаш, підземні цистерни, колодязі, водні шляхи та резервуари, які використовувалися впродовж століть, зараз перебувають у занедбаному стані. В ході досліджень було з'ясовано, що до 59 підземних споруд із 285 сьогодні вже немає доступу.

Дослідження тривали близько трьох років.

 

У ході досліджень спеціалісти робили фото та здійснювали відеозйомку. Ці матеріали вони мають намір представити широкому загалу.

Улаш також зауважила, що легенда про те, що під Стамбулом є розгалужена мережа тунелів, які ведуть до Святої Софії, у ході проведених пошуків не підтвердилася.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.