У Львові до 130-річчя з дня народження Коновальця погасили конверт та марку

З нагоди 130-річчя з Дня народження полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН Євгена Коновальця у Львові урочисто погасили конверт та марку.

Про це повідомляє сайт Львівської облради.

 

"В рамках заходів із вшанування пам'яті Євгена Коновальця на Львівщині голова Львівської облради Ірина Гримак, голова ОДА Максим Козицький та директор Львівської дирекції АТ "Укрпошта" Євгеній Савчук, спеціальним поштовим штемпелем погасили марки та конверти, присвячені видатному борцеві за українську державність.

Тираж марок із особливим оформленням обмежений, їх випустили лише 28 штук, відтак у майбутньому ця продукція матиме особливу цінність та популярність серед колекціонерів", - йдеться в повідомленні.

Як нагадала Гримак, Львівська обласна рада 16 лютого одноголосно підтримала ідею проголошення 2021 року – Роком Євгена Коновальця.

Таким рішенням депутати підтвердили власну відповідальність щодо вшанування історії українського народу та наміри достойно і сміливо продовжувати державницьку політику.

"Виклики, які стояли перед Україною і її політичними та військовими діячами у минулому, досі не зникли. Боротьба за державну цілісність продовжується. Колектив державного підприємства "Укрпошта" радо долучився до творення такого проєкту", - зазначив Савчук.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.