У Львові до 130-річчя з дня народження Коновальця погасили конверт та марку

З нагоди 130-річчя з Дня народження полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН Євгена Коновальця у Львові урочисто погасили конверт та марку.

Про це повідомляє сайт Львівської облради.

 

"В рамках заходів із вшанування пам'яті Євгена Коновальця на Львівщині голова Львівської облради Ірина Гримак, голова ОДА Максим Козицький та директор Львівської дирекції АТ "Укрпошта" Євгеній Савчук, спеціальним поштовим штемпелем погасили марки та конверти, присвячені видатному борцеві за українську державність.

Тираж марок із особливим оформленням обмежений, їх випустили лише 28 штук, відтак у майбутньому ця продукція матиме особливу цінність та популярність серед колекціонерів", - йдеться в повідомленні.

Як нагадала Гримак, Львівська обласна рада 16 лютого одноголосно підтримала ідею проголошення 2021 року – Роком Євгена Коновальця.

Таким рішенням депутати підтвердили власну відповідальність щодо вшанування історії українського народу та наміри достойно і сміливо продовжувати державницьку політику.

"Виклики, які стояли перед Україною і її політичними та військовими діячами у минулому, досі не зникли. Боротьба за державну цілісність продовжується. Колектив державного підприємства "Укрпошта" радо долучився до творення такого проєкту", - зазначив Савчук.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.