АНОНС: виставка «Щиро Ваш. Євген Коновалець»

14 червня 2021 року в Національному музеї історії України відкриється виставка "Щиро Ваш. Євген Коновалець"

14 червня 2021 року о 14.00 в Національному музеї історії України (МІСТ) відкриється виставка "Щиро Ваш. Євген Коновалець", присвячена 130-й річниці від дня народження однієї з найвизначніших і водночас найзагадковіших постатей у історії України XX ст.

 

Організатор Корпусу Січових стрільців – найбоєздатнішого підрозділу у складі Армії УНР, комендант Української військової організації, голова Організації українських націоналістів, Євген Коновалець прожив життя, сповнене небезпек, ризику, таємниць. Деякі з них розкриємо на цій виставці.

Відвідувачам будуть представлені матеріали з фондових колекцій музею та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Євгена Коновальця (зокрема, власноручні рукописи його творів, речі із родинного архіву діяча, листи матері до Євгена Коновальця, паспорт, виданий йому незалежною Литвою).

Також на виставці експонуватимуться артефакти, пов'язані зі здійсненим спецгрупою НКВД терористичним актом, жертвою якого став Євген Коновалець. Це, зокрема, адресована йому телеграма терориста Судоплатова, який діяв під псевдо Валюх, годинник, який був на руці лідера ОУН у день його загибелі, ручка та портсигар Євгена Коновальця, його посмертна маска, документи та світлини, пов'язані із похороном діяча у травні 1938 року в Роттердамі (Нідерланди).

Відвідувачів неодмінно зацікавить розроблена Миколою Сціборським схема організаційної структури ОУН, цінна фалеристика, рідкісні світлини, унікальна підбірка тогочасних часописів, на шпальтах яких висвітлювалися деталі здійсненого агентами Сталіна вбивства голови ОУН.

Усі експонати – оригінальні, частина документів, речей та матеріалів експонується вперше.

Куратор виставки – завідувач відділу "Музей української революції 1917–1921 років" Олександр Кучерук.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.