Медведчук заплатить за Стуса майже 300 тисяч грн

Апеляційний суд виніс додаткове рішення у справі за позовом Медведчука до Вахтанга Кіпіані, який видав книгу «Справа Василя Стуса»

Київський апеляційний суд 1 червня виніс додаткову постанову у справі за позовом нардепа від ОПЗЖ Медведчука до Вахтанга Кіпіані, який видав книгу "Справа Василя Стуса". Про це повідомляє "Главком".

 

Так, 15 квітня на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ТОВ "Видавництво "Віват" про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, заявник просив стягнути з Віктора Медведчука на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 271,77 тис. грн. та витрати, пов`язані з явкою представників до суду у розмірі 56,8 тис. грн., а також витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

19 травня Медведчук скерував до суду заяву, в якій просив відмовити видавництву.

Водночас апеляційна інстанція дійшла висновків про часткове задоволення заяви ТОВ "Видавництво "Віват", оскільки "витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з явкою представників товариства до районного суду є співрозмірними зі складністю цієї справи".

Отже, Віктор Медведчук повинен сплатити видавництву 295,7 тис. грн витрат на правничу допомогу і 2,3 тис. грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/kyiv/news/vidplata-za-stusa-medvedchuk-zaplatit-vidavnictvu-mayzhe-300-tis-grn-761499.html?fbclid=IwAR2jJ9-VCmxoxU9UsHravm2wZqpHsw3D0jSaS2nPez0IIge6PLIhupZQPis

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.