АНОНС: онлайн-лекція «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

До 130-річчя з дня народження Євгена Коновальця – полковника Армії УНР, командира корпусу Січових Стрільців, команданта УВО, першого голови ОУН 10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

 
10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми "Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності". Лекція транслюватиметься на офіційному YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті↩

Початок – об 11:00.

Постать Євгена Коновальця є виключною в історії України періоду Української революції 1917-1921 років та міжвоєнного періоду. У неповних 30 років він очолив найбоєздатнішу військову частину української армії – формацію Січових Стрільців, а згодом створив потужний національно-визвольний рух за українську державність.

Під час лекції буде проаналізовано останні місяці служби Євгена Коновальця в Армії УНР, пошуки ним шляхів об'єднання українських еміграційних сил.

А також ви дізнаєтеся про:

• спроби советських спецлужб завербувати Коновальця;

• маловідомі сторінки створення УВО та Євген Коновалець;

• місто Львів у житті Коновальця.

Про автора: Іван Хома – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка".

Наукові інтереси: військово-політичні процеси в Україні періоду Української революції 1917-1921 років. Автор книг "Січові Стрільці: Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр", "Євген Коновалець" тощо.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.