АНОНС: онлайн-лекція «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

До 130-річчя з дня народження Євгена Коновальця – полковника Армії УНР, командира корпусу Січових Стрільців, команданта УВО, першого голови ОУН 10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

 
10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми "Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності". Лекція транслюватиметься на офіційному YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті↩

Початок – об 11:00.

Постать Євгена Коновальця є виключною в історії України періоду Української революції 1917-1921 років та міжвоєнного періоду. У неповних 30 років він очолив найбоєздатнішу військову частину української армії – формацію Січових Стрільців, а згодом створив потужний національно-визвольний рух за українську державність.

Під час лекції буде проаналізовано останні місяці служби Євгена Коновальця в Армії УНР, пошуки ним шляхів об'єднання українських еміграційних сил.

А також ви дізнаєтеся про:

• спроби советських спецлужб завербувати Коновальця;

• маловідомі сторінки створення УВО та Євген Коновалець;

• місто Львів у житті Коновальця.

Про автора: Іван Хома – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка".

Наукові інтереси: військово-політичні процеси в Україні періоду Української революції 1917-1921 років. Автор книг "Січові Стрільці: Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр", "Євген Коновалець" тощо.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.