Лукашенко оголосив державним святом день вторгнення СРСР у Польщу

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив державним святом 17 вересня - день, коли у 1939 році радянські війська перейшли кордон Польщі після початку Другої світової війни

Про це передає Еспресо з посиланням на агенство БелТА.

 
17 вересня 1939 року СРСР, виконуючи союзницькі зобов'язання перед нацистами, напав на Польщу. За кілька днів агресори - Вермахт і Червона армія - провели у Бресті спільний парад. На трибуні (зліва направо) - генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Мойсейович Кривошеїн

Лукашенко назвав нове свято "Днем народної єдиності".

"Цей день став актом історичної справедливості щодо білоруського народу, поділеного всупереч його волі у 1921 році за умовами Ризького мирного договору", - заявили у Лукашенка. 

У повідомленні додають, що "відновлена" у 1939 році єдність дозволила Білорусі вистояти у роки війни і стати однією з співзасновниць ООН". 

Ризький мирний договір підписали у 1921 році між представниками РСФРР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з іншого. Він закінчив радянсько-польську війну та закріпив поділ земель нинішніих земель Білорусі та України між Польщею та СРСР.

Вторгнення радянських військ до Польщі у 1939 році відбулося згідно з таємною частиною пакту Ріббентропа-Молотова та призвело до остаточної окупації Польщі СРСР та нацистською Німеччиною на початок жовтня 1939 року.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.