Лукашенко оголосив державним святом день вторгнення СРСР у Польщу

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив державним святом 17 вересня - день, коли у 1939 році радянські війська перейшли кордон Польщі після початку Другої світової війни

Про це передає Еспресо з посиланням на агенство БелТА.

 
17 вересня 1939 року СРСР, виконуючи союзницькі зобов'язання перед нацистами, напав на Польщу. За кілька днів агресори - Вермахт і Червона армія - провели у Бресті спільний парад. На трибуні (зліва направо) - генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Мойсейович Кривошеїн

Лукашенко назвав нове свято "Днем народної єдиності".

"Цей день став актом історичної справедливості щодо білоруського народу, поділеного всупереч його волі у 1921 році за умовами Ризького мирного договору", - заявили у Лукашенка. 

У повідомленні додають, що "відновлена" у 1939 році єдність дозволила Білорусі вистояти у роки війни і стати однією з співзасновниць ООН". 

Ризький мирний договір підписали у 1921 році між представниками РСФРР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з іншого. Він закінчив радянсько-польську війну та закріпив поділ земель нинішніих земель Білорусі та України між Польщею та СРСР.

Вторгнення радянських військ до Польщі у 1939 році відбулося згідно з таємною частиною пакту Ріббентропа-Молотова та призвело до остаточної окупації Польщі СРСР та нацистською Німеччиною на початок жовтня 1939 року.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.