АНОНС: Онлайн-інтерв'ю Олександра Зінченка з Олею Гнатюк

9 червня о 18:00 відбудеться онлайн-інтерв’ю з Олею Гнатюк – дослідницею, професоркою НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезиденткою Українського ПЕН. Розмову вестиме історик, публіцист, журналіст, заступник головного редактора "Історичної правди" Олександр Зінченко

Тема: "Україна на зламі епох. Українці та поляки: зіткнення ідентичностей".

 

Під час розмови йтиметься про те:
- Чи українці та поляки чують одне одного?
- Позитивні і негативні стереотипи, які визначають взаємне ставлення двох націй.
- Український "вишневосадочковий" мікрокосм і польський постімперіалізм.
- Чи існують ліки для загоєння спільного минулого?

Трансляцію розмови дивіться на Facebook-сторінках Історичної правди, Українського ПЕН та видання The Ukrainians.

Залишити питання для Олі Гнатюк та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.

Текстову версію розмови очікуйте на The Ukrainians.

Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення частіше перетворюються на сварки, ніж на аргументований обмін думками, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Натомість мета Дискусійного ПЕН-клубу – осмислити у діалозі нагальні питання і сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника і вміння чути іншого.

Кураторка Дискусійного ПЕН-клубу – Оксана Мамченкова.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Інформаційна підтримка – Громадське радіо.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.