«Чорні копачі» грабують пам’ятки на острові Березань

"Чорні копачі" у міжсезоння грабують місця наукових розкопок на острові Березань: наразі виявлено численні сліди на місці середньовічного некрополя.

Про це у відеовключенні під час прессніданку ГО "Спілки археологів України" перед початком польового археологічного сезону розповів керівник Березанського загону Миколаївської археологічної експедиції Олександр Смирнов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Я щойно прибув з Березані. На сьогодні я зафіксував прокопи, які пошкодили середньовічний некрополь, і близько 20 грабіжницьких прирізок до офіційних розкопів", - зазначив Смирнов.

Як зауважив голова правління Спілки археологів України Яків Гершкович, експедиція Смирнова досліджує на Березані залишки найдавнішого давньогрецького поселення Північного Причорномор'я. Розкопки там тривають вже багато років, але у той період року, коли науковців на острові немає, грабіжники роблять там що заманеться.

Смирнов окремо наголосив, що потрапити на острів не так просто, адже він знаходиться біля державного кордону.

"Острів Березань є прикордонною зоною. Коли ми туди виїжджаємо з експедицією, то оформлюємо триста якихось листів та папірців. А грабіжники за весну та осінь розкопали там більш ніж півтори тисячі квадратних метрів пам'ятки верхнього шару", - обурився він.

За словами історика, офіційно потрапити на Березань можна тільки з початком навігації – не раніше квітня. До того туди не допускають навіть охорону заповідника. Але грабіжники не тільки дістаються острова групами до 10-15 осіб, живуть там, регулярно завозять харчі і воду (прісної води на острові нема), а ще й користуються облаштованими науковцями локаціями, а подеколи і пошкоджують будівлі й майно.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.