У Києві перейменують низку вулиць: список нових назв

Комісія з питань найменувань Київської міської державної адміністрації ухвалила рішення про присвоєння скверу на розі Андріївського узвозу та Боричевого Току імені відомого оперного співака, Героя України, який загинув у боях на Донбасі, Василя Сліпака. Також у столиці буде перейменовано низку вулиць та провулків.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда під час засідання комісії, передає РБК-Україна.

 

"Присвоєння скверу імені цієї видатної людини, фактично, формальність, оскільки громада міста давно висловилася про бажання створення цього скверу. Він вже став одним із центрів культурно-мистецького життя столиці, де свої кращі твори презентують українські артисти", - зазначила Марина Хонда.


Комісія присвоїла назви нові назви одній вулиці та двом площам:

-         проїзду від вулиці Професора Підвисоцького до житлового комплексу "Новопечерські Липки" у Печерському районі назву "вулиця Миколи Костомарова";

-         безіменній площі на перетині вулиць Леоніда Первомайського та Мечникова у Печерському районі назви "Кловська площа";

-         безіменній площі на перетині проспекту Відрадного та вулиці Героїв Севастополя у Солом'янському районі назви "площа Відрадна".


Члени комісії також підтримали перейменування низки вулиць та провулків:

-         перейменування вулиці Академіка Кржижановського у Святошинському районі на вулицю Омеляна Пріцака;

-         перейменування провулку Бабушкіна у Шевченківському районі на провулок Сеньківський;

-         перейменування вулиці Кайсарова у Голосіївському та Солом'янському районах на вулицю Холодноярську;

-         перейменування вулиці Крайньої у Деснянському районі на вулицю Осипа Мандельштама;

-         перейменування вулиці Радгосп "Совки" у Солом'янському районі на вулицю Пронівську;

-         перейменування провулку Радищева у Солом'янському районі на провулок Юрія Матущака;

-         перейменування вулиці Саратовської у Шевченківському районі на бульвар Павла Вірського;

-         перейменування вулиці Павла Вірського у Деснянському районі на вулицю Анатолія Авдієвського;

-         перейменування провулку Валентини Терешкової 2-го у Дарницькому районі на провулок Христини Алчевської.


Окрім цього, комісія КМДА підтримала присвоєння дитячій школі мистецтв № 5 Оболонського району імені видатного українського хормейстера та диригента, Героя України, народного артиста України, професора Льва Миколайовича Венедиктова. А школі № 29 І-ІІІ ступенів Оболонського району м. Києва імені видатного полководця, військового діяча, останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.