На Луганщині на розкопках кургану знайшли вівтар для жертвоприношень

Студенти Луганського і Донецького вишів розпочали у Сватівському районі Луганщини розкопки кургану доби бронзи.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це йому повідомив керівник групи, професор Східноукраїнського національного університету (СНУ) імені В. Даля Юрій Бровендер.

 

"Курган належить до епохи бронзи, але в ньому також присутні так звані впускні захоронення пізніших часів, зокрема скіфське 5 – 4 століть до Р.Х. На це вказує бронзовий наконечник стріли відповідного типу, а в самому насипу було знайдено кам'яне блюдо – вівтар, на якому скіфи приносили жертви", - розповів Бровендер.

Курган – доволі велика похоронна споруда висотою три метри і близько півсотні метрів у діаметрі. Найнижче захоронення – на глибині чотири метри, яке датується близько чотирьох тисяч років.

Загалом археологи сподіваються виявити в курганному комплексі до 15 захоронень різних епох із належними кожній епосі артефактами.

Разом з викладачами та студентами СНУ на розкопках працюють представники Горлівського інституту іноземних мов, який після окупації рідного міста базується в Бахмуті. Якщо Юрій Бровендер щороку вивозить свої студентів у археологічні експедиції, для горлівчан це перша така за сім останніх років.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.