Спецпроект

Музейний аудіогід про Голодомор 33 мовами встановив рекорд України

Музей Голодомору встановив рекорд України, презентувавши аудіогід 33 мовами світу.

Про це повідомляє пресслужба закладу.

 

Як зазначається, у липні 2019 року Національний музей Голодомору-геноциду розпочав Міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного". У межах проєкту було передбачено переклад тексту оглядової екскурсії 33 мовами світу для розміщення інформації на аудіогідах.

"Нині у Музеї доступна аудіоекскурсія 33 мовами – це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музеїв світу. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

Масштаби проєкту вражають: над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1,5 року роботи було записано 170 годин аудіо", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що аудіоекскурсія представлена такими мовами: англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська.


Також повідомляється, що нагородження відбудеться 2 червня о 12:00 у Залі пам'яті Музею (вул. Лаврська, 3).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.