АНОНС: лекція Алли Киридон “Комеморативні практики: коди часу та тренди"

Лекція має на меті активізувати діалог серед музейників, а також серед теоретиків і практиків у сфері історичної пам’яті, зокрема інституцій-учасників Української коаліції пам’яті

Докторка історичних наук, професорка, директорка державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон прочитає лекцію про сучасні соціо-культурні практики, спрямовані на формування ціннісних орієнтирів у громадян.

 

Лекція має на меті активізувати діалог серед музейників, а також серед теоретиків і практиків у сфері історичної пам'яті, зокрема інституцій-учасників Української коаліції пам'яті.

Головні тези:
• Як започатковуються та діють комеморативні практики в Україні?
• Які смисли вони транслюють?
• Як впливають на формування/переформатування пам'яттєвого дискурсу в суспільстві?
• Як працює комеморація для створення спільних спогадів та конструювання "місць пам'яті"?

Для участі просимо зареєструватися - https://bit.ly/3oLQrWy

Організатор – Національний музей Революції Гідності й Українська коаліція пам'яті.

Подія відбудеться в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану за адресою: Майдан Незалежності, 18/2 (Будинок профспілок, 2 поверх) з дотриманням карантинних обмежень.

Лекція транслюєть онлайн на maidanmuseum.org

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.