До 100-річчя Сахарова: дисидент, який підірвав Радянський Союз

27 травня Nobilitet разом із Центром Громадянських Свобод та Центром Сахарова організовують виставку та лекцію, присвячені життю та діяльності Андрія Сахарова

Андрій Дмитрович Сахаров — лауреат Нобелівської премії миру 1975 року. Видатний фізик-ядерник, академік, батько водневої бомби. І разом з тим, приклад неймовірної громадянської мужності та гуманізму. Дисидент, борець за права людини, символ вільнодумства, який прожив все своє життя не по брехні.

 


21 травня 2021 року цивілізоване людство відзначає 100 років від дня народження вченого, чиї ідеї продовжують зберігати значимість для науки і для сучасного світу в цілому. Але серед країн, що урочисто згадують ювілей академіка, не буде держави, де він народився, жив і працював, — правонаступниці СРСР, Російської Федерації. Навіть виставку на його честь у Москві заборонили. Вочевидь, вкрай не вигідно згадувати, можливо, одного із найвидатніших росіян ХХ століття, який протестував проти вторгнення в Афганістан.


Спікери заходу:

Мустафа Джемілєв, дисидент, лідер кримськотатарського національного руху;

Олег Сенцов, політв'язень, режисер;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, керівник Центру Громадянських Свобод;

Сергій Лукашевський, виконавчий директор Сахаровського Центру;

Михайло Савва, голова правління громадської організації "Експертна група "Сова" ;

Модератор заходу — Антон Наумлюк, головний редактор Ґрати.

Місце проведення: Unit.Сity (core), вул. Дорогожицька, 3.

Час – 18:30-21:00.


Участь у заході безкоштовна за попередньою реєстрацією, кількість місць обмежена.

Зареєструватися можна до 26 травня. 

Подія відбудеться із дотриманням усіх вимог МОЗ щодо запобігання поширенню COVID-19.

У разі виникнення будь-яких запитань звертайтеся:

+38 098 442 21 03 | Тетяна Шевчук | tshevchuk@yclutch.com

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.