До 100-річчя Сахарова: дисидент, який підірвав Радянський Союз

27 травня Nobilitet разом із Центром Громадянських Свобод та Центром Сахарова організовують виставку та лекцію, присвячені життю та діяльності Андрія Сахарова

Андрій Дмитрович Сахаров — лауреат Нобелівської премії миру 1975 року. Видатний фізик-ядерник, академік, батько водневої бомби. І разом з тим, приклад неймовірної громадянської мужності та гуманізму. Дисидент, борець за права людини, символ вільнодумства, який прожив все своє життя не по брехні.

 


21 травня 2021 року цивілізоване людство відзначає 100 років від дня народження вченого, чиї ідеї продовжують зберігати значимість для науки і для сучасного світу в цілому. Але серед країн, що урочисто згадують ювілей академіка, не буде держави, де він народився, жив і працював, — правонаступниці СРСР, Російської Федерації. Навіть виставку на його честь у Москві заборонили. Вочевидь, вкрай не вигідно згадувати, можливо, одного із найвидатніших росіян ХХ століття, який протестував проти вторгнення в Афганістан.


Спікери заходу:

Мустафа Джемілєв, дисидент, лідер кримськотатарського національного руху;

Олег Сенцов, політв'язень, режисер;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, керівник Центру Громадянських Свобод;

Сергій Лукашевський, виконавчий директор Сахаровського Центру;

Михайло Савва, голова правління громадської організації "Експертна група "Сова" ;

Модератор заходу — Антон Наумлюк, головний редактор Ґрати.

Місце проведення: Unit.Сity (core), вул. Дорогожицька, 3.

Час – 18:30-21:00.


Участь у заході безкоштовна за попередньою реєстрацією, кількість місць обмежена.

Зареєструватися можна до 26 травня. 

Подія відбудеться із дотриманням усіх вимог МОЗ щодо запобігання поширенню COVID-19.

У разі виникнення будь-яких запитань звертайтеся:

+38 098 442 21 03 | Тетяна Шевчук | tshevchuk@yclutch.com

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.