В Анкарі з’явиться вулиця Агатангела Кримського та Український парк

У столиці Туреччини – Анкарі – з’явиться вулиця, названа на честь українського вченого, історика, мовознавця Агатангела Кримського

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на Надзвичайного та Повноважного Посла України в Турецькій Республіці Андрія Сибігу.

 
Агатангел Кримський

"Отримали позитивну відповідь турецької сторони на наше звернення щодо перейменування однієї з вулиць столиці на вулицю імені Агатангела Кримського, 150-річчя з Дня народження якого ми відзначаємо цього року. Відтепер вулиця, на якій знаходиться наше Посольство, буде носити його ім'я. Залишилось завершити лише деякі формальності", – написав дипломат на своїй сторінці у ФБ.

Крім того, Сибіга повідомив, що незабаром в центрі Анкари, в одній із найпрестижніших локацій столиці Туреччини відкриють Український парк, який зараз перебуває на стадії впорядкування. Рішення місцевої влади про його створення вже також ухвалено.

"Хочу щиро подякувати турецькій стороні за постійну підтримку та всебічне сприяння і допомогу, яку ми завжди відчуваємо. Отже, наша мета "Більше України в Туреччині" продовжує наповнюватися змістом. Особливо приємно, що всі ці чудові подарунки від турецьких друзів ми отримали напередодні 30-річчя Незалежності України", – резюмував посол.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.