На Полтавщині відзначили 110-річчя з дня народження Віри Роїк

У Полтаві і Лубнах вшанували пам’ять Героя України, заслуженої майстрині народної творчості Віри Роїк

20 травня на будівлі колишньої полтавської жіночої Маріїнської гімназії (нині міська школа мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко) Полтавський міськвиконком урочисто відкрив меморіальну дошку Вірі Роїк.

 

Саме в цій будівлі починала свій творчий шлях видатна майстриня. В заході взяли участь представники музеїв Полтави, викладачі та учні Полтавської міської школи мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко.

Спецпогашення філателістичного бюлетеня "Віра Роїк. 1911-2010" відбулася у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Конверт має наклад 50 тисяч. На ньому зобразили фрагмент улюбленої роботи Роїк — "Свято врожаю" (панно виконане на межі 1999 — 2000 років за допомогою вишивальної техніки "лиштва") та вислів уродженки Полтавщини: "Я щаслива, що моя маленька, така тоненька, із золотим вушком голочка прикрасила цей світ".

Лубенська бібліотека імені Володимира Малика створила просвітницьке відео "Серцем вишита дорога" й організувала флешмоб "Рушникова симфонія Віри Роїк", а краєзнавчий музей ім.Гната Стеллецького — тематичну онлайн виставку.

Організатори урочистостей наголосили, що майстриня залишила Україні і людству величезний творчий спадок — понад тисячу оригінальних робіт, третина з яких виконана за її власними орнаментами. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.