На Полтавщині відзначили 110-річчя з дня народження Віри Роїк

У Полтаві і Лубнах вшанували пам’ять Героя України, заслуженої майстрині народної творчості Віри Роїк

20 травня на будівлі колишньої полтавської жіночої Маріїнської гімназії (нині міська школа мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко) Полтавський міськвиконком урочисто відкрив меморіальну дошку Вірі Роїк.

 

Саме в цій будівлі починала свій творчий шлях видатна майстриня. В заході взяли участь представники музеїв Полтави, викладачі та учні Полтавської міської школи мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко.

Спецпогашення філателістичного бюлетеня "Віра Роїк. 1911-2010" відбулася у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Конверт має наклад 50 тисяч. На ньому зобразили фрагмент улюбленої роботи Роїк — "Свято врожаю" (панно виконане на межі 1999 — 2000 років за допомогою вишивальної техніки "лиштва") та вислів уродженки Полтавщини: "Я щаслива, що моя маленька, така тоненька, із золотим вушком голочка прикрасила цей світ".

Лубенська бібліотека імені Володимира Малика створила просвітницьке відео "Серцем вишита дорога" й організувала флешмоб "Рушникова симфонія Віри Роїк", а краєзнавчий музей ім.Гната Стеллецького — тематичну онлайн виставку.

Організатори урочистостей наголосили, що майстриня залишила Україні і людству величезний творчий спадок — понад тисячу оригінальних робіт, третина з яких виконана за її власними орнаментами. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.