На залізничному вокзалі у Стамбулі знайшли 10 тисяч монет різного періоду

Під час розкопок на території залізничного вокзалу Гайдарпаша, що в районі Кадикьой, в Стамбулі, було знайдено більше 10 тисяч монет різного періоду, стародавні будівлі, архітектурні фрагменти, датовані 3-7 століттям до Р.Х.

Про це повідомляє телеканал NTV.

 

"На сьогоднішній день найдавнішими нашими знахідками є дрібні предмети, зокрема кераміка та монети, датовані 5-7 століттям до Р.Х. В архітектурному плані є залишки будівель, датовані 3-4 ст. до Р.Х. Деякі зі знахідок можуть бути мавзолеєм чи гробницями", - розповів керівник археологічних розкопок Мехмет Алі Полат.

Територія, на якій проводяться розкопки складає приблизно 350 тисяч квадратних метрів. Вже досліджено близько 65 тис. кв.м.

Загалом археологи знайшли 10 тисяч монет різних періодів. Найдавніші з них датовані 5 ст. до Р.Х.

Вокзал Гайдарпаша був побудований у 1906-08 роках. До 2012 року станція була головним міжміським, регіональним та приміським залізничним вузлом, а також найжвавішою залізничною станцією Туреччини. Із 2018 року сполучення по цій станції було припинене.

У давні часи на територіях, які зараз охоплює стамбульський район Кадикьой, знаходилося грецьке місто Халкидон, яке було засноване приблизно в 680 р. до Р.Х.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.