У Києві відреставрують пам’ятник Володимиру та будинок, де жив Врубель

Упродовж 2021-2023 років Департамент охорони культурної спадщини відреставрує 8 пам’яток у Києві.

Про це заявив директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє пресслужба КМДА.

 

Він повідомив, що наразі проводяться ремонтно-реставраційні роботи на 4 об'єктах, а до кінця 2023 буде відреставровано загалом 8 пам'яток.

"Протягом 2021-2023 Департамент відреставрує ще 8 об'єктів. До кінця цього року плануємо закінчити реставрацію келії Флорівського монастиря. А до кінця 2023 року будуть завершені реставраційні роботи ще на 7 об'єктах", – додав Никоряк.

Зокрема, йдеться про такі пам'ятки: Колона Магдебурзького права; Прибутковий будинок, у якому проживали відомі художники на вул. Десятинній, 14; Житловий будинок на вул. Сковороди, 9-Б; Житловий будинок на вул. Володимирській, 3; Комплекс споруд церкви Здвиження на вул. Воздвиженській, 1; Пам'ятник князю Володимиру на Володимирський гірці; Корпус настоятеля та проскурні Братського монастиря на вул. Сковороди, 2.

"Але це лише частина пам'яток, які реставруватимуть у Києві, адже мова йде про об'єкти, що в підпорядкуванні нашого Департаменту. Не забуваймо, що у інших структурних підрозділів КМДА, у районних держадміністрацій теж в управлінні є пам'ятки, фінансування реставрації яких планується кожним підрозділом окремо", – наголосив Никоряк.

Він повідомив, що наразі окрім Подільського РАЦС, Департамент відреставрував також Будинок Петра І на Костянтинівській, 6/8.

"Унікальна будівля, де наразі розміщена не менш унікальна експозиція у музеї "Кам'яниця київського війта". Головним експонатом Музею є сама середньовічна кам'яниця.

Експонати Музею розповідають про історію надання Магдебурзького права Києву, про інститут війтівства та урядовий устрій києво-подільської автономії, про роль козацького фактору і взаємини міщан із монастирською юрисдикцією тощо. Тут представлена низка унікальних експонатів, єдиних у світі", - сказав він.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.