У Києві ініціювали встановлення меморіальної дошки на будівлі консульства БНР 1918 року

Громадські активісти в Києві спільно з білоруською громадою ініціюють встановлення в столиці меморіальної дошки на будинку, де у 1918 році працювало консульство Білоруської Народної Республіки в Україні. Ідеться про будівлю по вулиці Богдана Хмельницького, 42.

Як передає "Новинарня", про це повідомив громадський активіст, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 

Він розповів, що меморіальна дошка консульству БНР реалізується у співпраці українців та білорусів, її створюватимуть білоруський та український скульптори.

18 травня почався збір коштів для реалізації цієї ініціативи, який адмініструють Free Belarus Center та BCSF/Belarusian Culture Solidarity Foundation.

"Ця ініціатива є дуже багатоплановою у своєму символізмі. Передусім ця майбутня дошка є символом боротьби двох наших народів – білоруського та українського – за нашу свободу і незалежність. Україна була першою країною, яка у 1918 році визнала незалежність БНР і простягнула руку дружби й допомоги білоруським братам у складних умовах того часу.

Ці події безумовно віддзеркалюються у сьогоднішніх умовах, коли Україна боронить свою свободу і суверенітет від російського агресора, а білоруський народ веде боротьбу за свободу і незалежність у протистоянні з тиранією диктатора Лукашенка, за яким так само стоїть кривавий Кремль", – написав Мартиненко-Кушлянський.

"На локальному рівні, створюючи цю дошку, ми з одного боку повертаємо Києву частинку його історії, а з іншого – створюємо нову точку притяжіння для білоруської громади міста. Тут неможливо не згадати, що просто поруч із будинком по вул. Богдана Хмельницького, 42 міститься пам'ятний знак на честь Павла Шеремета, на місці його трагічної загибелі у 2016 році. І це також перегукується з історією особистої боротьби Павла за свободу для Білорусі", – додав він.


Усі небайдужі можуть підтримати ініціативу фінансово на сайті.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.