Мінкульт визначив сотню архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація»

Міністерство культури визначило перелік із понад ста архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація». Їх планують відремонтувати за державний кошт.

Про це пише пресслужба Мінкульту.

 

Наразі до програми було допущено 109 об'єктів. Однак остаточний наказ буде оприлюднено відомством згодом.

Усі об'єкти були оцінені і отримали певний рейтинг. Згідно з цим рейтингом, до першої десятки на реставрацію потрапили:

-         Семінарська церква Резиденції Буковинського Митрополита (Чернівецька область)

-         Онуфріївська вежа Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Замковий комплекс в Олеську (Львівська область)

-         Троїцька надбрамна церква (Київ)

-         Реставрація покрівлі, конструктивних систем куполів, відтворення ікон в барабанах головного куполу та реставрація позолоти куполів Софійського собору (Київ)

-         Протиаварійні роботи у Ближніх та Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Протиаварійні роботи на Башті на броді в Кам'янці-Подільському (Хмельницька область)

-         Бурса у Софії Київській (Київ)

-         Луцький Верхній замок (Волинська область)

"Велика Реставрація" виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід'ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Тому "Велика реставрація" наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави", — підкреслив міністр культури Олександр Ткаченко.


Нагадуємо, що проєкт "Велика реставрація" був анонсований урядом восени 2020 року. Наприкінці року Кабмін офіційно розпочав процес відбору об'єктів для ремонту в рамках програми Володимира Зеленського "Велике будівництво".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.