До 30-річчя Незалежності України може з’явитися новий закон про гімн і прапор

В Україні готується новий законопроєкт про державні символи.

Про це повідомив перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко на брифінгу після засідання Погоджувальної ради, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Закон про державні символи готується. Я думаю, що найближчим часом будуть новини щодо нього. Він буде включати в себе певну кодифікацію існуючих постанов про гімн, прапор, закон про гімн", - сказав Корнієнко.

Він висловив сподівання, що відповідний закон буде ухвалено до 30-ї річниці Незалежності України.

Раніше, Перший заступник Голови Парламенту України Руслан Стефанчук розповів, що у першому розділі "Загальні положення" визначено види державних символів України, містяться положення щодо шанобливого ставлення до державних символів та їх публічного шанування, а також щодо національних зразків державних символів.

"Другий розділ "Державний Прапор України" містить опис Державного Прапора України; особливості та вимоги до його встановлення або підняття, особливості використання; а також положення щодо відзначення Дня Державного Прапора України.

Ми не оминули й питання особливостей встановлення або підняття Державного Прапора України одночасно з іншими прапорами: із Прапором (штандартом) Президента України, прапорами іноземних держав, їх об'єднань або із прапорами міжнародних організацій", — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Як зазначив політик, третій розділ "Державний Герб України" потребуватиме комплексного напрацювання після визначення основних засад використання/розміщення великого та малого Державного Герба України.

"У четвертому розділі "Державний Гімн України" містяться опис Державного Гімну України, положення щодо його еталонної музичної редакції, порядку та особливостей виконання, а також щодо використання та трансляції.

Ми визначили, що Державний Гімн України з дотриманням вимог цього закону може бути використаний у музичних та інших творах мистецтва повністю або частково", — наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами, п'ятий розділ "Правова охорона державних символів України" містить положення про правовий захист державних символів та відповідальність за порушення цього закону. Останній розділ "Прикінцеві і перехідні положення" потребує напрацювання після визначення змісту основної частини законопроекту.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.