У Раді ініціюють повернення місту Володимир-Волинський історичної назви. ВІДЕО

Народний депутат від групи “За майбутнє” Ігор Гузь ініціює повернення місту Володимир-Волинський його історичної назви – Володимир.

Про це нардеп повідомив у фейсбуці в понеділок, 17 травня, передає "Новинарня".

 

Для того, щоб перейменувати місто, необхідне рішення Володимир-Волинської міської ради, Волинської обласної ради і Верховної Ради.

"Як народний депутат України, який представляє місто в парламенті, я виступаю з ініціативою про відновлення історичної справедливості, а саме – повернення місту його славної назви "Володимир".

Переконаний, ми повинні пам'ятати свою історію. Адже сотнями років в усій Європі наше місто над Лугою знали саме за такою назвою. І тільки за часів Російської імперії, а далі – Радянського союзу, місту додали назву "Володимир-Волинський"", – зазначив Гузь.

Він нагадав, що це не перше таке перейменування в Україні.

Зокрема, нещодавно повернув свою історичну назву Переяслав, який десятки років мав назву "Переяслав-Хмельницький".

Гузь наголосив, що мешканці цього міста, не стикнулися з серйозними юридичними, адміністративними проблемами після перейменування.

"Звертаюся до міського голови й сьогодні вже оформив офіційне звернення, і до депутатського корпусу – підтримати цю позицію. Надалі буду звертатися до депутатів Волинської обласної ради, аби вони теж підтримали перейменування міста і восени, переконаний, український парламент поставить остаточну крапку й місто набуде назви "Володимир"", – додав нардеп.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.