"Справа Стуса": Медведчук не оскаржив рішення суду

Лідер партії «Опозиційна платформа - За життя» Віктор Медведчук не подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду щодо книги «Справа Василя Стуса».

Про це повідомив автор книги, головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані у Фейсбуці.

 

"Є гарна новина. Маємо документальний доказ, що нєкто Медведчук не подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду щодо книги "Справа Василя Стуса". Отже, крапку іменем України поставлено.

Лояльний КГБ екс-адвокат не отримав бажаного – ні заборони книги "в будь-який спосіб на будь-якій території", ні жодних вилучень з моїх текстів, ні спроби отримати фактичне вето на згадування свого імені в контексті розправ над українськими поетами Стусом і Литвином", - написав Кіпіані.

Він подякував адвокатові В'ячеславу Якубенку, "який знайшов всі потрібні аргументи для суду", Євгену Захарову та Харківській правозахисній групі за підтримку його представника в суді, а також видавництву Vivat, "яке не тільки видає чудові книги, але й має бійцівські здібності".

Водночас Кіпіані зауважив, що попереду ще рішення суду, яке стосується розміру витрат на правничу допомогу. А також повідомив, що Медведчук не хоче компенсувати оплату роботи захисників видавництва.


Нагадуємо, що 8 квітня Київський апеляційний суд постановив стягнути з народного депутата (партія "Опозиційна платформа – За життя") Віктора Медведчука відшкодування витрат видавництва Vivat на розгляд справи щодо заборони поширення книги журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса" у розмірі близько 140 тисяч гривень.

19 березня Київський апеляційний суд скасував рішення Дарницького районного суду Києва про заборону поширення книги журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

Дарницький районний суд Києва 19 жовтня 2020 року частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука проти видавництва Vivat та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книги "Справа Василя Стуса".

Зокрема, суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книзі, і зобов'язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований тираж книги та подальше її тиражування до усунення фраз, що містять інформацію про Медведчука.

Також суд ухвалив заборонити Кіпіані та видавництву поширення пов'язаної з книгою інформації у пресі, на радіо, телебаченні, в інтернеті та інших ЗМІ.

30 листопада Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника журналіста Вахтанга Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книги "Справа Василя Стуса".

Розгляд апеляційної скарги мав розпочатися 21 січня 2021 року, але засідання було перенесено на 19 лютого. Під час засідання 19 лютого суд оголосив перерву і переніс розгляд на 19 березня.


"Справа Василя Стуса" вийшла у видавництві Vivat у 2019 році. Книга містить документи з архіву колишнього КҐБ УРСР про резонансну справу поета Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних і друзів.

Медведчук був призначений державним адвокатом Стуса, коли його у 1980 році заарештували вдруге.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.