IN MEMORIAM: помер історик та реконструктор Віктор Бузало

12 травня 2021 року після важкої хвороби помер колишній довголітній співробітник Інституту історії України НАН України, фахівець з питань міжнаціональних відносин, геральдики, фалеристики, уніформології, вексилології, один із співавторів концепції системи державних нагород незалежної України Віктор Йосипович Бузало

Про це повідомив Інститут історії України НАН України.

 

У некролозі від голови ГО "Департамент воєнно-культурної антропології" Олекси Руденка сказано:

"Більшість людей, які його знали, одразу приймали як доконаний факт, що Віктор був напрочуд компетентним та дипломатичним професійним чиновником вищого класу, якого вони зустріли у всіх формах існування апарату Президета України 1992-2013 рр. – Адміністрації або Секретаріату Президента. Віктор Бузало був  таким собі нащадком блискучих канцеляристів Гетьманщини.

Адже саме завдяки його історичним знанням, тактовності, віртуозному знанню процедурних та протокольних особливостей державної служби, свого часу Україна отримала такий важливий параметр та атрибут незалежності як нагородна система.

Ще 1992 р. Віктор Бузало став одним із співавторів концепції нагород незалежної України. Особливо на його плечі впав тягар підготовки величезного обсягу складної документації, листування та зв'язування у єдиний комплекс різноспрямованих державотворчих ініціатив різних гілок влади.

За його безпосередньої участі з'явилися спочатку Відзнаки Президента України, а згодом і державні нагороди України".

"Віктор  Бузало разом із рухом військово-історичної реконструкції до останнього дня прокрокував шляхами десятків військово-історичних фестивалів, заходів, бівуаків, примірявши на себе однострої кількох армій; стояв  біля витоків військово-історичних груп "Київський гренадерський полк", "Чернігівський гренадерський полк", "; 2-й полк Легіону Вісли"; брав участь у формуванні Департаменту воєнно-культурної антропології Товариства археології та антропології при КНУ ім. Тараса Шевченка (1997), а згодом став дієвим учасником ГО "Департамент воєнно-культурної антропології"; разом із сином Михайлом приєднався до військово-історичних груп "Київський реєстровий козацький полк" та "13 полк легкої піхоти""

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.