АНОНС: Георгій Нарбут і візуальна ідентичність України

Мультимедійний проєкт «Нарбут ХХІ», створений за ініціативи видавничого дому «Родовід», відзначає століття смерті Георгія Нарбута (1886-1920), видатного художника-графіка, яскрава творчість якого творить безпомилково узнавану візуальну ідентичність незалежної Української держави

15 травня о 19 годині за київським часом відбудеться вебінар "Георгій Нарбут і візуальна ідентичність України".
 
До складу проєкту входять дві мистецтвознавчі книги, документальний фільм про вплив Нарбутового спадку на сучасний український графічний дизайн, інтернаціональний конкурс плакатів, а також презентація в Українському інституті модерного мистецтва у Чикаґо, що виступив офіційним партнером проєкту в США (на жаль, запланована там виставка не відбулася через пандемію).
Проєкт здійснено за ґрантової підтримки Українського культурного фонду, нової державної установи, що була створена у 2017 р. із метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в Україні. У 2021 р. проєкт "Нарбут ХХІ" отримав першу премію УКФ як найкращий проєкт у категорії "Дизайн".
У обговоренні візьмуть участь Лідія Лихач, засновниця і голова видавничого дому "Родовід", проф. Мирослава Мудрак, провідна спеціалістка з українського модерністського та аванґардового мистецтва та авторка однієї з книг, що була видана в межах проєкту, і д-р Юлія Федів, одна з лідерів у царині культурного менеджменту в Україні і перша директорка Українського культурного фонду.
Учасники події:
Мирослава Мудрак, професор-емерит історії мистецтва Огайського стейтового університету
Лідія Лихач, видавчиня, кураторка, засновниця і виконавча директорка видавничого дому "Родовід"
Юлія Федів, культурна менеджерка, перша виконавча директорка Українського культурного фонду (2017-2021), лавреатка премії Об'єднаних націй "Жінки в мистецтві" у категорії "Менеджмент культури"
Модератор: Віталій Чернецький, професор славістики Канзаського університету, віце-президент і науковий секретар НТШ-А
Щоб доєднатись до Zoom вебінару обов'язковою є реєстрація (місця обмежені). Захід також транслюватиметься публічно на сторінці Товариства Шевченка у Facebook чи на Ютуб.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.