ЦДВР опублікував документи з архівно-кримінальної справи Юрка Тютюнника

Колекцію з 53 документів архівно-кримінальної справи Юрія Тютюнника публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України

 

До збірки увійшли: 

У одній з постанов збірки міститься інформація про те, що Юрко Тютюнник у свідченнях виклав позицію так званого "українського фашиста": заявив що радянська влада поступово сама себе зживає і згодом прийде час, коли її змінять інші державні форми. Зокрема, йдеться і про те, що Тютюнник ототожнював владу рад з царською, бо за останньої у всьому нібито були винні євреї, а за комуністів — куркулі.

У листі-зверненні дружини Віри до радянських спецслужб йдеться про роботу її чоловіка Юрка Тютюнника у культурних закладах УССР, зокрема у Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ), де він був одним із авторів кінострічки "Звенигора" Олександра Довженка.

Серед документів колекції — лист Юрка Тютюнника з тюрми до його дванадцятирічної доньки Ольги, яку він ніжно називав "хозякою" і просив: "...Додому кожного дня мене чекати не варто, звичайно, можна сподіватися, ще й як будемо живі та здорові, то знову будемо жити вкупі родиною...".

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.