Запустили інтерактивний проект про кримінальні історії австрійського Львова

Команда істориків у Львові запустила новий інтерактивний онлайн проект "Кримінальні історії цісарського Львова". Його творцями є команда історичного глянцю «Локальна історія. Це дев’ять анімованих історій від Дениса Мандзюка, написаних на основі газетних повідомлень межі ХІХ–ХХ століть

Львів межі ХІХ–ХХ століть – це не тільки розкішні кам'яниці і безтурботне дозвілля. Тут обманювали і грабували, ґвалтували і вбивали – інших і себе. А журналісти ретельно розписували ці історії в часописах. "Локальна історія" пропонує влаштувати прогулянку тим давнім Львовом, яким він був насправді.

 

"Львів у складі держави Габсбурґів багатьом ввижається близьким до ідеалу. Місто розросталося і збагачувалося, походи до храмів чергувалися з відвідинами театрів. Ресторани і кав'ярні не могли вмістити всіх охочих. Але зовсім іншим постає Львів на сторінках тогочасної преси. Дописувачі скаржилися на брудні вулиці та неохайні кам'яниці. За яскравими вивісками часто ховалася бідність і розруха. Будинки розпусти, картярські притони, жебраки, вар'яти, кишенькові злодії. Ледь не щомісяця на смітнику знаходили труп немовляти. Майже щотижня, а іноді й по кілька разів, траплялося самогубство", - розповідає автор проекту.

Дев'ять текстів  заховані у віконцях12 онлайн-кам'яниці. Для того, щоб їх почитати слід обрати віконце та клікнути на нього.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.