Запустили інтерактивний проект про кримінальні історії австрійського Львова

Команда істориків у Львові запустила новий інтерактивний онлайн проект "Кримінальні історії цісарського Львова". Його творцями є команда історичного глянцю «Локальна історія. Це дев’ять анімованих історій від Дениса Мандзюка, написаних на основі газетних повідомлень межі ХІХ–ХХ століть

Львів межі ХІХ–ХХ століть – це не тільки розкішні кам'яниці і безтурботне дозвілля. Тут обманювали і грабували, ґвалтували і вбивали – інших і себе. А журналісти ретельно розписували ці історії в часописах. "Локальна історія" пропонує влаштувати прогулянку тим давнім Львовом, яким він був насправді.

 

"Львів у складі держави Габсбурґів багатьом ввижається близьким до ідеалу. Місто розросталося і збагачувалося, походи до храмів чергувалися з відвідинами театрів. Ресторани і кав'ярні не могли вмістити всіх охочих. Але зовсім іншим постає Львів на сторінках тогочасної преси. Дописувачі скаржилися на брудні вулиці та неохайні кам'яниці. За яскравими вивісками часто ховалася бідність і розруха. Будинки розпусти, картярські притони, жебраки, вар'яти, кишенькові злодії. Ледь не щомісяця на смітнику знаходили труп немовляти. Майже щотижня, а іноді й по кілька разів, траплялося самогубство", - розповідає автор проекту.

Дев'ять текстів  заховані у віконцях12 онлайн-кам'яниці. Для того, щоб їх почитати слід обрати віконце та клікнути на нього.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.