У центрі Львова археологи відкопали залишки середньовічного муру

Знахідку на площі Коліївщини вважають однією із найстаріших оборонних споруд міста

У Львові під час розкопок на площі Коліївщини археологи виявили фрагмент оборонного муру, який збудовали ще у XIV столітті.

Про це повідомляє Tvoemisto.tv.

 

Наразі середньовічну стіну розкрили    ще не повністю, але вже дослідили, що її товщина приблизно два метри.

"Це є залишки Високого муру, оборонної стіни середньовічного Львова, яку було побудовано у XIV століття. Це була перша лінія оборони міста. Загалом Львів мав три лінії оборони, які поступово будували. Тож найстарішою оборонною спорудою власне є Високий мур", – розповів керівник археологічних робіт Микола Шницар.

За словами длслідника, цей мур вже досліджують не вперше –  він замикає кільцем давнє передмістя та проходить через низку сучасних вулиць.

"Ми його досліджували і локалізували вже по вулиці Лесі Українки (ще у 2012 році). Зараз там є відзнакування цього місця бруківкою. Щоправда воно так зроблено, що люди які там не працювали, не зрозуміють цього. Розташування стіни протрасоване від вулиці Підвальної до Театральної", – розповідає Микола Шницар.

Фрагменти оборонної стіни з інших сторін археологи досліджували ще раніше. Наприклад, на вулиці Підвальній Високий мур вперше досліджували ще у 1977 році.

"Коли був капітальний ремонт вулиці Підвальної у 2009 році, ми теж частково відкривали оборонну стіну вдруге. І на площі Підкови біля костелу Єзуїтів на початку 80-х років працювали археологи. Тож він вже локалізований з чотирьох сторін", – говорить Микола Шницар.

За його словами, залишки оборонної стіні на площі Коліївщини планують позначити у мощенні вулиці іншим кольором чи формою бруківки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.