АНОНС: вебінар «Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні»

Під час вебінару будуть розглянуті форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках, історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, а також інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація

15 травня 2021 року о 10.00 годині відбудеться вебінар "Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні".

До участі запрошуються представники/ці громадських організацій та ініціатив, працівники/ці музеїв та інших закладів культури, історики/ині, ЗМІ, студенти/ки та всі, хто цікавиться темою прав людини та історії.

 

Під час вебінару будуть розглянуті такі питання:

  • Чому треба цікавитись дисидентським рухом і іншими формами опору?
  • Форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках.
  • Історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.
  • Інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація.
  • Чи можна перемогти тоталітаризм без зброї?

Спікер вебінару – Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист. Головний редактор Інтернет-видання "Історична Правда", однойменного тележурналу, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси. В 2019 році видав книгу "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента Василя Стуса.

Модератор вебінару – Назарій Боярський, член правління ГО "Вектор прав людини" (Україна), член тренерського пулу Молодіжного департаменту Ради Європи, незалежний експерт Мережі з громадянської освіти у Східній Європі (EENCE).

Учасники/ці вебінару матимуть можливість:

- ставити запитання, спілкуватись зі спікером під час вебінару;

- отримати електронний сертифікат про участь у вебінарі;

- взяти участь у конкурсі міні-досліджень на тему представництва прав людини у вашому населеному пункті та отримати фінансову підтримку для реалізації ініціатив.

Будь ласка, зареєструйтесь для участі у вебінарі до 14 травня за посиланням: https://forms.gle/NrsFYWVxjKoN6Eq77 

Під час реєстрації важливо вказати електронну скриньку, до якої у вас є особистий доступ ― саме туди буде надіслано всю інформацію. Посилання для входу у вебінарну кімнату буде надіслано після реєстрації. Під час вебінару важливо мати доступ до швидкісного інтернету. Усі учасники/ці отримають сертифікати про участь.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.