АНОНС: вебінар «Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні»

Під час вебінару будуть розглянуті форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках, історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, а також інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація

15 травня 2021 року о 10.00 годині відбудеться вебінар "Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні".

До участі запрошуються представники/ці громадських організацій та ініціатив, працівники/ці музеїв та інших закладів культури, історики/ині, ЗМІ, студенти/ки та всі, хто цікавиться темою прав людини та історії.

 

Під час вебінару будуть розглянуті такі питання:

  • Чому треба цікавитись дисидентським рухом і іншими формами опору?
  • Форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках.
  • Історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.
  • Інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація.
  • Чи можна перемогти тоталітаризм без зброї?

Спікер вебінару – Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист. Головний редактор Інтернет-видання "Історична Правда", однойменного тележурналу, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси. В 2019 році видав книгу "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента Василя Стуса.

Модератор вебінару – Назарій Боярський, член правління ГО "Вектор прав людини" (Україна), член тренерського пулу Молодіжного департаменту Ради Європи, незалежний експерт Мережі з громадянської освіти у Східній Європі (EENCE).

Учасники/ці вебінару матимуть можливість:

- ставити запитання, спілкуватись зі спікером під час вебінару;

- отримати електронний сертифікат про участь у вебінарі;

- взяти участь у конкурсі міні-досліджень на тему представництва прав людини у вашому населеному пункті та отримати фінансову підтримку для реалізації ініціатив.

Будь ласка, зареєструйтесь для участі у вебінарі до 14 травня за посиланням: https://forms.gle/NrsFYWVxjKoN6Eq77 

Під час реєстрації важливо вказати електронну скриньку, до якої у вас є особистий доступ ― саме туди буде надіслано всю інформацію. Посилання для входу у вебінарну кімнату буде надіслано після реєстрації. Під час вебінару важливо мати доступ до швидкісного інтернету. Усі учасники/ці отримають сертифікати про участь.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.